Стрілецька зброя експлуатується і зберігається в найрізноманітніших умовах і піддається впливу тепла та холоду, дощу та снігу. На зброю діють пил, пісок, піт від рук та корозійно-активні домішки, звичні для повітря житлових приміщень, сірководень, аміак та вуглекислий газ.

Для захисту металевих поверхонь стрілецької зброї застосовують різні за властивостями і складністю нанесення покриття (колись розповімо про всі).

Оксидування проводиться при ремонті стрілецької зброї в арсеналах, на базах та у військових ремонтних органах. В основному це лужне вороніння.

Оксидне покриття має гарні захисні властивості, але тільки доти, доки воно не пошкоджене внаслідок тертя об обмундирування, взяття брудними руками або протирання брудної ганчіркою. Тому таке покриття недовговічне і при експлуатації зброї швидко втрачає і вигляд, і захисні властивості.

Таким чином, у військах в даний час можуть бути автомати, кулемети та карабіни з декількома видами захисних покриттів: оксидовані зі світлими деталями вузла затвора, фосфатовані і покриті лаковою плівкою, у яких деталі вузла затвора фосфатовані. Можуть також зустрітися карабіни, які мають всі деталі оксидовані та інші комбінації покриттів.

При огляді нехромованих стволів можуть бути виявлені іржа, висипання, сліди від іржавіння, раковини, відкладення томпака, відкладення сталі. У хромованих стволах всі ці вразливості теж зустрічаються, але зазвичай значно меншою мірою; натомість у них можна зустріти ще сколи хрому.

Вигляд іржі всім добре знайомий, однак у каналі ствола виявити її не так просто. Адже для виявлення іржі канал ствола повинен бути добре протертим, а при протиранні більша частина іржі видаляється, переходить на патч. Залишається темний наліт чи темні плями. Іржа утворюється насамперед поблизу дульного зрізу, тому що саме тут відбувається найбільш сильне відпотівання каналу при різких змінах температури повітря. Але іржавіння, якщо є відповідні умови, може швидко поширюватись по всьому каналу.

Якщо в каналі ствола є іржа, то при протиранні його білим ганчір'ям на ній залишаються бурі плями або жовтий наліт. Але і темні плями, що не залишають на білому патчі жовтих слідів, можуть бути ознакою наявності іржі в каналі ствола. Це буває в тому випадку, коли іржа змішана з нагаром і просочена мастилом. Основною ознакою наявності в стволі іржі є її сліди, що залишаються на білому патчі після першого протирання незмащеного або злегка змащеного каналу ствола.

Після ураження каналу ствола іржею в каналі залишаються сліди, які в залежності від глибини ураження називають висипом, слідами іржі та раковинами.

Висипання - первинне ураження каналу іржею, найдрібніші раковинки (точкова корозія). У збільшеному вигляді вона показана на рис. 6. Висипання при огляді каналу ствола на світлі має вигляд цяток або дрібних точок, розташованих в окремих місцях каналу або по всьому каналу, головним чином на полях нарізів.

Сліди іржі — неглибокі темні плями, що залишилися після видалення іржі (більшою мірою магнетитом).

Раковини - значні поглиблення в металі каналу ствола, які зазвичай мають гострі краї і часто заповнені продуктами корозії (іржею) або нагаром, а також залишками металу від оболонки кулі.

Сколи хрому - ураження каналу, яке спостерігається тільки в хромованих стволах і є наслідком розвитку корозійних процесів під шаром хрому, а також дії порохових газів на шар хромового покриття, що розтріскався. Сколи хрому зазвичай мають вигляд неглибоких, але широких темних цяток або раковин з більш-менш рівними краями. Сколи добре видно на блискучій поверхні хромованого ствола. Більше відколів зазвичай буває в казенній частині каналу ствола, ближче до патронника і на початку нарізів, головним чином уздовж грані на полях нарізів.

Відкладення томпака мають вигляд нашарувань чи нальоту на поверхні каналу, переважно посередині нарізів і вздовж бойової грані полями нарізів. Іноді томпак з оболонки кулі починає відкладатися в одному місці каналу, і тоді утворюється горбок або навіть кільцеве звуження каналу.

Відкладення сталі мають такий самий вигляд, як і відкладення томпака, спостерігаються головним чином в стволах великокаліберних кулеметів. Відкладення сталі зазвичай виходить у певних місцях, найчастіше на відстані 4-6 см від дульного зрізу у 14,5 мм стволів і в середній частині у 12,7 мм стволів.

Інші види несправностей каналу - подряпини, вибоїни, округленість полів нарізів і т. п. - є наслідком механічного впливу куль, несправних (погнутих) шомполів при чищенні піщинок, що потрапили в ствол і т. п. Ці несправності не відносяться до корозії, але можуть сприяти розвитку посиленої корозії саме у тих місцях, де є ушкодження. Всі ці вади сприяють відкладенню томпаку і тим самим погіршують купність зброї.

Також слід пам’ятати, що чим більш ушкоджена поверхня каналу ствола, тим більше нагару утворюється в результаті стрільби. У нагарі міститься багато різних хімічно активних речовин, здатних тією чи іншою мірою викликати корозію сталі. Але найшкідливішим компонентом є водорозчинні солі. При пострілі температура ствола може досягати 2800 °С, цього достатньо щоб частина солей випарувалась, перемішалась з нагаром і конденсувалась (осаджується, подібно до водяної роси) на холодних стінках каналу ствола у вигляді дрібних крапель розплавленої солі або у вигляді дрібних кристаликів. При наступних пострілах канал ствола сильно нагрівається, кристалики і крапельки солі приплавляються до сталевої поверхні і утворюють на ній шар, подібний шару глазурі на емальованому посуді, але тільки значно більш тонкий. Солі конденсуються не тільки на відкритих місцях поверхні каналу, а й у всіх тріщинах, порах та поглибленнях. У тріщинах і порах солей осаджується ще більше, тому що тут температура нижче, ніж на відкритій поверхні каналу ствола, і частинки солей, що осіли, не несуть звідси пороховими газами.

Солі не тільки осідають на поверхні сталі, але й просочують решту твердого нагару, сплавляючись з ним і цементуючи забруднення. З пухкого, легко видаляється протиранням нагару, він перетворюється на твердий, важко віддирається. Солі таким чином, виконують роль цементу, зв'язуючи пухкі частини нагару та приклеюючи їх до поверхні металу.

Як розвивається корозія в каналі ствола? До пострілу поверхня каналу ствола, всі пори, тріщини, поглиблення та ризики покриті шаром мастила. Шаром мастила покритий також шар томпака, якщо він не був видалений під час попереднього чищення. Після кількох пострілів мастило згоряє і поверхня каналу покривається нагаром, який заповнює також усі пори та поглиблення. До самої поверхні металу і томпака приплавляються солі, що утворюють з частиною пухкого нагару шар нагару, що важко видаляється механічним чищенням.

Поверх цього шару лежить пухкий нагар. Після того як ствол охолонув, в канал ствола потрапляє вологе повітря; солі нагару, головним чином хлористий калій, сильно вбирають вологу з повітря і частково в ній розчиняються, утворюючи корозійно-активний розчин. Він діє значно сильніше, ніж концентрований розчин кухонної солі; тим часом усі знають, що якщо не вимити столовий ніж, яким брали сіль, то за кілька годин він сильно поіржавіє. На рисунку показано стан поверхні каналу ствола відразу ж після того, як нагар зволожиться.

Хай стрільба йде як по маслу!

Особливості корозії стрілецької зброї